Нещодавно говорила з дівчатами про те, що пройшло майже пів року як ми Європейські волонтери. За цей час кожен з нас зазнав неймовірних змін. Ми пережили мабуть більше ніж молоді люди нашого віку: ми поїхали за тисячі кілометрів від дому, батьків та друзів, знаходимося у країні із зовсім іншою культурою та мовою, ми повністю змінили коло спілкування. Ніхто навіть і уявити не може, яких зусиль над собою вартує це перевтілення. Це зовсім інше відчуття коли ти живеш в країні,а не просто приїжджаєш у гості або подорожуєш, як турист. Трансформується ракурс твого світосприйняття. Ти починаєш пристосовуватися до інших реалій пізнаючи зовсім інші культури. Так, саме культурИ…Працюючи у міжнародній команді,з хлопцями та дівчати з усієї Європи, кожен з них залишає відбиток себе у тобі. Кожен з них вносить частку свого світобачення у твоє життя.
З нетерпінням чекаю на відпуску до дому і не тільки тому, що нереально скучила за всіма рідними мені людьми. У моїй країні за останні дні відбулися важливі історичні події. Можна сказати, моя країна народилася знову. Незалежній Україні стільки ж років скільки і мені, і я думаю, ми десь з нею схожі: за короткий строк пережили важливі події і зазнали змін. Тепер настав етап для серйозного планування майбутнього. Мої батьки навіть одного разу сказали : «Ти поїхала з однієї країни,а повернешся в зовсім іншу.» От і я – поїхала однією людиною, а повернусь зовсім іншою J
